Військове літакознавство

Військовий літак — це літальний апарат спеціального призначення, який важчий за повітря і призначений для польотів в атмосфері за допомогою двигуна і нерухомих крил (крила). Розвиток та еволюція військових літаків є практично ідентичний до розвитку та впровадження цивільних літаків. Але з часом військова авіація відокремилася та почала розвиватися незалежно.

В загальному військові літаки можна розділити за такою класифікацією:

  • Винищувачі
  • Бомбардувальники
  • Транспортні
  • БПЛА

Винищувачі

Винищувальна авіація — рід тактичної авіації ВПС, а в СРСР також рід військ ППО країни. Призначена для знищення літаків і безпілотних засобів противника з метою завоювання панування в повітрі, прикриття військ і об’єктів тилу, забезпечення бойових дій інших родів і видів авіації. Може застосовуватися також для дій з наземних (морським) об’єктів (цілям) і ведення повітряної розвідки.

Основною її зброєю є керовані ракети і скорострільні гармати. Головні способи бойових дій винищувальної авіації — перехоплення повітряних цілей з положення чергування на аеродромах і чергування в повітрі. Інколи застосовується самостійний пошук. Управління винищувальної авіацією і наведення літаків на цілі здійснюється за допомогою радіоелектронних засобів і систем.

Винищувальна авіація виникла за часів 1-ої світової війни 1914—18, коли для боротьби з бомбардувальниками і розвідувальними літаками були створені спеціальні, невеликого розміру літаки-винищувачі, озброєні кулеметами. У 1917—1918 винищувальна авіація придбала велике значення у ВПС воюючих держав. У російській армії в травні 1917 вона складала понад 50% всіх ВПС, в арміях Франції, Великобританії, США в листопаді 1918 — 41,5%, в австрійській і німецькій арміях — близько 37%.

До 1939 питома вага винищувальної авіації у ВПС багатьох держав у зв’язку з розвитком бомбардувальної авіації значно знизився. Але після Другої світової війни знову зросла.

Основні зразки винищувальної авіації:

Сікорський С.XVI (1/2) та Сікорський С.XX — винищувач Російського імператорського військово-повітряного флоту часів Першої світової війни. Літак C.XVI був створений І. І. Сікорським в 1915 році і призначався для супроводу повітряних кораблів «Ілля Муромець» і охорони їх аеродромів від літаків супротивника. 

МБ біс — Моска-Бистрицький, винищувач-розвідник Російського імператорського військово-повітряного флоту часів Першої світової війни. Особливістю літака була, що всі частини МБ: силова установка, фюзеляж, шасі – володіли можливістю розбирання з достатньо високим ступенем ремонтопридатності. 

І-153 — радянський поршневий винищувач 30-их — 40-их років. Створений в ОКБ Полікарпова у 1938 році. «Чайка» вважається розвитком літака І-15(повітроплан). Останній радянський серійний винищувач-біплан.

Белл P-39 Аерокобра — американський винищувач періоду Другої світової війни, що відрізнявся незвичайною для свого часу конструкцією (двигун розташовувався позаду кабіни пілота). 

Супермарін Спітфайр — британський винищувач часів Другої світової війни. По своїй конструкції це одномоторний суцільнометалевий моноплан з низько розташованим крилом і шасі що прибирається. 

PZL P.11 — польський одномоторний винищувач-моноплан, що проводився фірмою PZL, перебував на озброєнні польських ВПС перед Другою Світовою війною.

P-51 Мустанг — винищувач США, розроблений на початку 1940-х років. Вважається кращим винищувачем ВВС США часів Другої світової війни. Широко експортувався до багатьох країн п’яти континентів світу.

Mitsubishi A6M Zero (1/2) — японський легкий палубний винищувач часів Другої світової війни. Випускався з 1940 до 1945 р, всього побудовано 11 000 одиниць. 

Messerschmitt Me.163 Komet — німецький ракетний винищувач-перехоплювач часів Другої світової війни.

Су-27 — радянський багатоцільовий високоманеврений всепогодний винищувач-перехоплювач четвертого покоління. Літак Су-27 спільно із літаком МіГ-29 є основним літаком винищувальної авіації ВПС України та використовується для боротьби з літаками, вертольотами та крилатими ракетами супротивника у повітрі, а також ураження наземних (морських) об’єктів.

МіГ-15, МіГ-21, МіГ-23, МіГ-25, МіГ-29 – багатоцільовий радянський винищувач четвертого покоління. Літак МіГ-29 разом із літаком Су-27 є основним озброєнням винищувальної авіації ПС України. Є одним з основних засобів боротьби з повітряним противником і призначена для ураження літаків, вертольотів, крилатих ракет у повітрі, а також ураження наземних (морських) об’єктів. МіГ-29 стоїть на озброєнні в Повітряних Силах України.

МіГ-31, МіГ-35 – двомісний надзвуковий всепогодний винищувач-перехоплювач дальньої дії.

Локхід F-104 Старфайтер — одно- або двомісний винищувач, винищувач-перехоплювач,винищувач-бомбардувальник.

F-22 Raptor та F-16 Fighting Falcon — багатоцільовий винищувач п’ятого покоління виробництва США, побудований в першу чергу для боротьби з винищувачами супротивника, але також здатний здійснювати наземні атаки, розвідку і радіоелектронну боротьбу.

F-15 “Ігл” — американський всепогодний тактичний винищувач четвертого покоління. 

Dassault Rafale — французький багатоцільовий винищувач покоління 4++. Характеризується зниженою радіолокаційною та інфрачервоною помітністю.

Бомбардувальники

Бомбардувальник — військовий літак, призначений для ураження наземних (підземних) або надводних (підводних) об’єктів за допомогою бомбового або ракетного озброєння.

Бомбардувальники бувають легкі, середні та важкі. На сучасних бомбардувальниках встановлюється 2—8 турбогвинтових або турбореактивних двигунів. Реактивні бомбардувальники розвивають швидкість, що наближається до звукової і навіть надзвукової. Важкі й середні бомбардувальники мають потужне бомбардувальне і оборонне стрілецько-артилерійське озброєння. Найпоширеніша схема важкого бомбардувальника — суцільнометалевий вільнонесучий моноплан з високо розташованим стріловидним крилом і одним кілем. Важкі бомбардувальники мають бомбове навантаження 34—38 т, середні — до 10 т. Дальність польоту бомбардувальників — від 7 до 16 тис. км, стеля — до 20 тис. м. Екіпаж бомбардувальника — 3—8 чол. Сучасні бомбардувальники можуть робити польоти на повний радіус дії в складних метеорологічних умовах і вночі; поражати об’єкти поза їх візуальною видимістю. Для цього вони обладнуються радіотехнічними, астрономічними та іншими навігаційними системами, оптичними, радіолокаційними прицілами, лічильно-обчислювальними приладами тощо.

Перші спроби вживання аеропланів проти наземних цілей були зроблені до Першої світової війни. Спочатку замість бомб використовувалися металеві дротики розміром трохи більше олівця. Їх скидали з літака на піхоту і кавалерію противника. Стріла вагою 30 г пробивала 150 мм дерев’яний брусок.

На початку війни бомбардування з аеропланів було швидше мірою залякування. Роль бомбардувальників виконували легкі розвідувальні літаки, пілоти яких брали з собою декілька невеликих бомб. Скидали їх уручну, цілячись на око. На відміну від аеропланів дирижаблі на початку світової війни вже були грізною силою. Найбільш потужною повітроплавною державою була Німеччина, що володіла 18 дирижаблями. 

Класифікація бомбардувальників:

Стратегічний бомбардувальник — бомбардувальник, основне призначення якого — ураження стратегічних цілей на території противника, наприклад, складів, мостів, заводів, портів і так далі.

Тактичний (фронтовий) бомбардувальник — бомбардувальник, що володіє меншим радіусом дії, призначений для завдання ударів в оперативному тилу противника. 

Штурмовик (літак безпосередньої підтримки) — літак, спеціально спроектований для безпосередньої підтримки військ на полі бою. Основними цілями штурмовика є танки, колони постачання, скупчення військ.

Пікіруючий бомбардувальник — бомбардувальник, здатний завдавати ударів вільнопадаючими бомбами з крутого пікірування. 

Винищувач-бомбардувальник — бойовий літак, здатний після удару по наземній меті вести повітряний бій. 

Основні зразки бомбардувальної авіації:

Руський Витязь — перший в світі багатомоторний літак з рядною компоновкою двигунів. Став прототипом бомбардувальників і транспортних літаків.

Святогор – прототип бомбардувальника, був спроектований конструктором В. А. Слєсарєвим. 

Юнкерс Ю-52 — німецький бомбардувальник, військово-транспортний та пасажирський літак.

Йокосука D4Y Суйсей — пікіруючий бомбардувальник Імперського флоту Японії часів Другої світової війни. 

B6N Накадзіма та B6N Тендзан  — торпедний бомбардувальник Імперського флоту Японіїв часи Другої світової війни. 

Су-24 – радянський та російський фронтовий бомбардувальник з крилом змінної стрілоподібності, призначений для завдання ракетно-бомбових ударів у простих та складних метеоумовах, вдень та вночі, зокрема на малих висотах з прицільним враженням наземних і надводних цілей. 

Ту-160 — надзвуковий стратегічний бомбардувальник-ракетоносець із змінною стріловидністю крила. На даний момент є найбільш потужним бойовим літаком у світі. 

Боїнг B-17 «Літаюча фортеця» — перший американський суцільнометалевий важкий чотиримоторний бомбардувальник.

Боїнг B-29 «Суперфортеця» — стратегічний бомбардувальник США, розроблений на початку 1940-х років. Вважається кращим стратегічним бомбардувальником часів Другої світової війни. B-29 став широко відомим у світі через проведені у серпні 1945 року літаками цього типу атомних бомбардувань японських міст Хіросіма і Наґасакі

Транспортні

Транспортний військовий літак – це літак військово-транспортної авіації, призначений для десантування повітряних десантів, перевезення військ, доставки озброєння, боєприпасів, ракет, пального, продовольства та інших матеріальних засобів, евакуації поранених і хворих.

Основні зразки транспортної авіації:

По-2 (У-2), «Кукурудзник», «Мул» — легкий багатоцільовий літак, біплан радянського виробництва. Другий у світі літак за масштабами виробництва після Cessna 172.

Іл-76 «Щирий» – радянський середній військово-транспортний літак, розроблений ОКБ Іллюшина.

Ан-10 «Кішка» – радянський середньо магістральний пасажирський літак. Створений під безпосереднім керівництвом Олега Антонова.

Ан-12 «Новачок» – тактичний військово-транспортний літак, призначений для посадкового та парашутного десантування особового складу повітрянодесантних військ та різноманітних військових вантажів, а також для перевезення поранених і великогабаритних вантажів.

Ан-124 «Руслан» — український літак, який є найбільшим серійним вантажним літаком у світі, а до появи Ан-225 «Мрія» був найбільшим літаком, що вироблявся. 

Ан-2 «Лоша» — легкий транспортний літак, біплан. 

Ан-22 «Півень» — турбогвинтовий, широко фюзеляжний, транспортний літак. Створений 1965року в Києві. Літак встановив 41 світовий авіаційний рекорд.

Ан-24 «Кокс» — турбогвинтовий пасажирський літак для ліній малої та середньої протяжності. Ан-24 випускався з 1959 по 1979. Було випущено 1367 таких літаків, понад 300 досі експлуатуються, в основному в СНД і країнах Африки.

Ан-32 «Клайн» — радянський військово-транспортний багатоцільовий літак. Може експлуатуватися в різних кліматичних умовах, у тому числі в умовах спекотного клімату (до 50 ° C) та на високогірних аеродромах (до 4500 м). 

Ан-34 — військово-транспортний літак. Призначений для перевезення вантажів, солдатів або десантників, а також для перевезення поранених. Може використовуватися в якості допоміжного бомбардувальника.

Ан-72 – має можливість працювати в суворих погодних умовах у полярних регіонах, оскільки він може бути обладнаний лижним шасі, обладнанням проти обмерзання та іншим обладнанням, що дозволяє експлуатацію даної модифікації літака в умовах Арктики та Антарктики. Інші модифікації Ан-72: Ан-72С (VIP-транспорт) та Ан-72P (морський патрульний літак). Ан-72 має дуже добрі можливості злету та посадки на коротких злітних смугах.

Ан-8 «Табір» — військово-транспортний літак. Призначений для перевезення різних вантажів, посадкового та парашутного десантування повітрянодесантних військ з наданою їм технікою і озброєнням, а також для перевезення поранених.

Ан-225 «Мрія» –  радянський надважкий транспортний літак, створений в УРСР у КБ імені Антонова, найпотужніший у світі літак. Ан-225 з максимальною спорядженою масою 640 000 кг є найважчим літаком у світі. 

Bell Boeing V-22 Osprey — конвертоплан, що поєднує окремі можливості літака і вертоліта. Розроблювався в США більше 30 років компаніями Boeing та Bell. Знаходиться на озброєнні Корпусу морської піхоти США та ВМС США. 

C-130 Hercules — транспортний літак, розроблений фірмою Lockheed на початку 1950-х років. За понад 40 років серійного виробництва випущено більше 2,2 тисяч літаків понад 60 модифікацій.

Lockheed C-5 Galaxy — американський стратегічний військово-транспортний літак підвищенної вантажопідйомності. До 1982 року — найбільший серійний вантажний літак у світі.Аеробус A400M – чотиримоторний турбогвинтовий військовий транспортний літак, що розробляється Airbus Military.

БПЛА

Безпілотний літальний апарат , скор. БПЛА або дрон) — літальний апарат, який літає та сідає без фізичної присутності пілота на його борту.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *